Куди веде дорога

Більшість прокатних відпусток тут залишається на узбережжі. П’ять годин сонця, три — вечеря, повтор. Авто стоїть у готельному гаражі весь тиждень.

Поїдьте углиб країни хоч раз — і відпустка набуде іншої форми.

Дорога CV-700 від Пего до Валь-де-Гальїнери — це 40 кілометрів серпантину серед вишневих садів. Цвіт у березні, збір у червні, решту року — тиха стрічка дороги. Зупиніться в Патро на гірський обід.

CV-755 піднімається з Калоса-д’Ен-Сарріа на Гвадалест і йде далі до Конфрідеса. За Конфрідесом дорога — це полиця, вирубана у скелі; краєвиди на Марину-Альту такі, що люди фотографують і не публікують, бо не вірять, що телефон може це передати.

Для довгого дня — траса N-332 до Піляр-де-ла-Орадади, далі углиб по CV-925. Соляні поля, виноградники біля Піносо, обід у селищі з одним рестораном і трьома стравами в меню. На узбережжя — до заходу сонця.

Жодна з цих доріг не входить до маршрутів туристичних автобусів. Ви не зустрінете там нікого. У цьому й суть.